Блог Львівського Юриста

Відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України ; невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.  Пропоную вашій увазі праові позиції ВСУ: 1) щодо укладення, зміни, розірвання, визнання недійсними договорів: - домовленість сторін про розірвання договору лізингу не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання угоди, у тому ...

Багато позичальників навіть і не ходять в суд на свої справи, мовляв кредит брав, коштів немає, отож у суді мені нічого не "світить" як лише визнати свій борг. Проте насправді все не так. У позовах як правило банк просить стягнути із позичальника окрім кредиту та процентів ще і неустойку (це вид цивільно правової відповідальності за не належне виконання договору). В узагальнені судової практики із кредитних відносин Верховний суд України зазначив. У справах, що розглядалися судами, предметом неустойки були лише грошові кошти, розмір яких встановлювався договором. Як правило, суди правильно визначали цей розмір. При цьому враховували положення ч. 3 ст. 551 ЦК щодо зменшення розміру неустойки, якщо він значно перевищував розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Проте суди не завжди застосовували зазначене положення закону та стягували неустойку в сумі, що в кілька разів перевищувала розмір заборгованості. Зокрема, рішенням Хмельн...