Перейти до основного вмісту

Порука припиняється після закінчення строку

Правова позиція
яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 17 вересня 2014 року в справі № 6-6цс14


          Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

          Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який встановили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.


Правова позиція  
яка висловлена Верховним Судом України в постанові  у справі №6-125цс14



  Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має право вимагати дострокового  повернення   частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разіякщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.
Пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову.
Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення  всіх зобовязань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, який був змінений відповідно до кредитного договору, не предявив протягом шести місяців позову до поручителя про виконання зобовязання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобовязання  за договором поруки припинилися

 Окрема думка судді Верховного Суду України Сеніна Ю.Л.
у справі № 6-125цс14

 Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від   2 серпня 2013 року, Судова палата у цивільних справах Верховного суду України виходила з того, що згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договором поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.
Судова палата дійшла висновку, що предявленням вимоги до поручителя є предявлення до нього позову.
 Такий висновок вважаю помилковим, виходячи з наступного.
           Термін «вимога» є більш широким, ніж «позов», ці поняття не є тотожними.  Термін «вимога» вживається в різних нормах Цивільного кодексу по-різному й має різне значення залежно від контексту. Якщо порівняти частину четверту статті 559 ЦК України із частиною першою статті 555 цього Кодексу, то стає очевидним, що законодавець припускає як звернення з вимогою до поручителя, так і предявлення позову до нього. Саме тому стаття 555 ЦК України встановлює різні права та обовязки поручителя  у разі пред’явлення до нього вимоги або позову.
           З огляду на це, пред’явлення вимоги, яка передбачена частиною четвертою статті 559 ЦК України, слід відрізняти від вимоги, яка називається «позов». 
       Іншими словами, поручитель має отримати, відповідно основний боржник зобов’язаний пред’явити вимогу до поручителя, а вже після цього вирішувати питання щодо судового вирішення цього спору, оскільки сам факт отримання такої вимоги поручителем свідчитиме про те, що він повідомлений, і якщо він не буде добровільно виконувати свій обов’язок, це свідчитиме про порушення ним свого обов’язку.
Аналіз змісту статті 555 ЦК України, у якій вказано: «У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов’язаний повідомити про це боржника, а в разі пред’явлення до нього  позову — подати клопотання про залучення боржника до участі у справі», не дає підстав для висновку про її подвійне тлумачення частини четвертої статті 559 ЦК України. Тобто тут законодавець чітко каже, що вимога — це одне, і якщо вимога до тебе заявляється, ти повинен здійснити такі певні дії, а якщо позов –  то ти заявляєш клопотання, бо ця справа вирішується в суді.  
           Вважаю, що в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України йдеться про вимогу до поручителя безпосередньо. Це преклюзивний строк, який не може бути перерваний заявленням вимог до суду, його закінчення свідчить про припинення зобовязання поручителя і саме з таких підстав слід виходити при ухваленні рішення.

ПРИСІКАЛЬНИЙ СТРОК - преклюзивний строк — строк у цивільному праві, закінчення якого тягне за собою припинення суб'єктив. права або обов'язку. Напр., відповідно до ст. 338 ЦивК України П. с. є 6-міс. строк зберігання знахідки; присікальними є і строки обліку безхазяйних речей (ст. 335). За ст. 559 ЦивК порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання осн. зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Присікальним є 70-річний сфок дії автор, права для спадкоємців автора, що починається з 1 січня року, наступного за роком смерті автора тощо. Припинення права або обов'язку, обмежених П. с, відбувається разом із закінченням відповід. строку.

 ЦК України не передбачає скороченого строку позовної давності для предявлення вимог до поручителя у разі невиконання кредитного зобовязання боржником, якщо у договорі поруки не встановлено строк його дії. А якщо погодитись з висновком про те, що предявленням вимоги до поручителя є предявлення до нього позову, то виключається можливість предявлення позову до суду після спливу шести місяців, встановлених частиною четвертою статті 559 ЦК України.


Автор статті має практику у цій категорії справ, детульно

Вбачається, що ймовірно зміниться /є альтернатива яку підтримують окремі судді/ судова практика ВСУ у справах про припинення поруки по закінченні її строку.





Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Що робити, якщо біля житлового будинку будують багатоповерховий будинок ???

Якими нормами регулюються розташування багатоповерхівок біля приватного сектору, звичайного житлового будинку?    Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні враховуватися законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують ділянку забудови.    Відповідно, п. 3.13 державних будівельних норм ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції та освітленості відповідно до встановлених норм та протипожежних вимог.    Між довгими сторонами житлових будинків заввишки  2-3 поверхи  треба приймати відстані (побутові розриви)  не менше 15 м , заввишки  4 поверхи і більше - 20 м , між  довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.     У випадку розміщення 9-16-поверхових будинків сум

Порушення митних правил за новим Митним кодексом

Не минуло і року часу дії Митного кодексу України (почав діяти 01 06 2012 року), а громадяни та субєкти господарювання (фірми) вже відчули на собі "тягар" нових штрафів. Митні органи звітують про перевиконання в частині стягнення штрафів  і тим самим заповнють бюджет  України (так як сового часу це робили ДАІшники), у деяких випадках в цьому допомагають і судим, які на підстві складених протоколів митних органів виносять совї рішення. Проте давайте більш детально розглянемо процедуру штрафування. Глава 68 митного кодексу України  - Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення - регулює види порушента та відповідальність за них. Отже, митний кодекс встановив такі види порушень митних правил: - Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю, - Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем., - Стаття 470. Недоставлення товар

Антикорупційна політика

Антикорупційне законодавство вже досить давно має суттєвий вплив на бізнес у світі. Особливо ж після прийняття Закону США «Про корупцію за кордоном» (FCPA) та Закону Великобританії «Про хабарництво» (Bribery Act), що визначили нову тенденцію до боротьби з хабарництвом на національному рівні, що часом виходить за межі кордонів відповідних держав та суттєво розвинули практику застосування процедур compliance . Серед міжнародного законодавства можна виділити: Конвенцію ООН проти корупції (2003 р.); Кримінальну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Цивільну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Двадцять принципів боротьби з корупцією (1997 р.), Модельний кодекс поведінки для державних службовців (2000 р.), Єдині правила протидії корупції при фінансуванні політичних партій та виборчих кампаній (2003 р.). Особливу увагу боротьбі з корупцією приділяє і Європейський Союз (Комюніке Європейської комісії від 28 травня 2003 р. щодо комплексної політики Єв