Блог Львівського Юриста

1) Розміщення валютних цінностей на рахунку, відкритому фізичною особою - резидентом під час її нетривалого (менше 183 днів поспіль) перебування за кордоном, після повернення цієї фізичної особи в Україну має здійснюватися на підставі ліцензії, яку ця особа повинна отримати не пізніше двох місяців з дати її повернення в Україну. Протягом цих двох місяців фізична особа має право розміщувати валютні цінності на такому рахунку без ліцензії (за винятком випадку переказу коштів з України на такий рахунок, що потребуватиме отримання ліцензії). 2) Розміщення валютних цінностей на рахунку, відкритому фізичною особою - резидентом під час її тривалого (не менше 183 днів поспіль) перебування за кордоном, після повернення цієї фізичної особи в Україну має здійснюватися на підставі ліцензії, яку ця особа повинна отримати не пізніше двадцяти чотирьох місяців з дати її повернення в Україну. Протягом цих двадцяти чотирьох місяців фізична особа має право розміщувати валютні цінності на такому

Згідно умов Податкового кодексу, платник податків існуючий або що лише реєструється має право стати платником ПДВ. Порядок добровільної реєстрації платником ПДВ врегульовано: Податковим кодексом України, (далі - ПК) законом України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ” (далі- Закон), Наказом Міністерства фінансів України від.14.11.2014р. №1130 “Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість” (далі - Наказ). Добровільна реєстрація платником ПДВ при створенні  платника податку: Готуючи пакет документів для реєстрації юридичної особи або реєстрації фізичної особи підприємця, додатково готується реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ. Правова підстава підготовки та подання заяви на реєстрацію платником ПДВ, п. 183.7 ст. 183 ПК, ст. 182 ПК, п.3.5. Наказу, абзац. 1 ч.1 ст. 24  Закону. Документи можуть бути подані будь якою особою, що має відповідні повноваження. Добр

Виробники товарів постійно вкладають колосальні кошти в розвиток, рекламу та удосконалення іміджу власного бренду. За звичайними, на перший погляд, логотипами та слоганами, ховаються сотні годин кропіткої роботи та титанічні зусилля зі створення та виведення бренду на ринок задля отримання його визнання серед споживачів. Саме тому, одна із важливих ролей у цьому життєвому циклі відводиться охороні та захисту бренду. Кожного дня люди споглядають з екранів телевізорів та полиць супермаркетів неймовірну кількість різноманітних позначень. Саме вони допомагають впізнати товар, ідентифікувати його виробника або просто привертають увагу до себе, тим самим змушуючи споживача покласти такий товар у свій кошик. Як тільки позначення стає популярним, кількість його недобросовісних користувачів пропорційно збільшується. Часто відомий бренд з'являється на товарах, які його власник ніколи не випускав у світ, але у споживачів, які про це не здогадуються, такий товар викликає чітку асоціацію із

23.06.2015 року у постанові ВСУ розглянуто колізію про підвідомчість у спорах із АМКУ. Витяг із постанови ВСУ:  Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення « встановлений законом » поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч

     Кожний юрист (адвокат) та їх клієнти задумуються над питанням вартості юридичних послуг.       Перші задумуються чи не за дешево вони працюють, можливо варто встановити більшу ціну, придумують такі речі як погодинна ставка, фіксована ціна, гонорар успіху і т.п..         Другі взамін вважають, що юристи (адвокати) отримують надто великі гонорари за свою роботу і вимагають знижок, зменшення кількості відпрацьованих годин, тощо.          Мабуть правда між вище двома наведеними судженнями по середині, а в яку сторону вона ближче будемо розбиратись разом. Вибір системи оплати юридичних послуг це суто договірна річ, вона буває різноманітна, а найбільш поширені це - погодинна оплата, фіксована оплата, гонорар успіху, абонентське обслуговування (як на мене різновид погодинної оплати) та інші.       Міжнародна організація Payoneer здійнила дослідження вартості роботи фрілансерів, в тому числі із країн СНГ, окремо розглядали юристів (адвокатів) та різні практики. Із повним тексом з