Перейти до основного вмісту

Нові правила пожежної безпеки для об'єктів площею до 300 кв.м.


Дія цих Правил поширюється на об'єкти, що окремо розташовані або вбудовані (прибудовані) в інших будівлях та мають самостійний евакуаційний вихід назовні.
Забезпечення пожежної безпеки на об'єктах покладається на їх власників. У разі якщо об'єкт перебуває у користуванні інших осіб, то забезпечення пожежної безпеки покладається на власника, якщо інше не передбачено у договорі.
Правила встановлюють вимоги пожежної безпеки до об'єктів під час їх експлуатації. До таких об'єктів належать:
об'єкти площею до 30 м2;
об'єкти площею від 30 м2 до 300 м2.
Вимоги пожежної безпеки до об'єктів площею до 30 м2
Приміщення об'єктів повинні оснащуватися вогнегасниками відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153.
У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень об'єктів, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).
Установлювати глухі (незнімні) ґрати дозволяється у фінансових установах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів.
Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, у разі наявності людей, повинні постійно освітлюватися електричним світлом.
Для зазначених об'єктів не допускається:
1. Розміщення на шляхах евакуації продукції та відходів.
2. Розміщення на відстані менше 1 м від електрощитків та безпосередньо під ними будь-яких предметів.
3. Розміщення на відстані менше 0,5 м від світильників, у яких використовуються лампи потужністю 100 Вт та більше, будь-яких предметів.
4. Експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією, застосування саморобних некаліброваних плавких вставок та подовжувачів, а також саморобного електронагрівального обладнання та інших приладів.
5. Експлуатація електронагрівальних приладів (масляних радіаторів та нагрівальних електропанелей із закритими нагрівальними елементами) з несправним індивідуальним електрозахистом та терморегулятором або без них.
6. Експлуатація пошкоджених розеток, відгалужувальних та з'єднувальних коробок, вимикачів та інших електровиробів.
7. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів, здійснені будь-яким способом, окрім опресування, зварювання, паяння або затискання (гвинтового, болтового тощо).
      Вимоги пожежної безпеки до об'єктів площею від 30 м2 до 300 м2
Для об'єктів площею від 30 м2 до 300 м2 виконуються вимоги, передбачені для об'єктів площею до 30 м2, та додаткові вимоги:
на об'єкті необхідно здійснювати відключення від мережі електрообладнання після закінчення роботи, за винятком обладнання, що за вимогами технології працює цілодобово;
власник (орендар або інша особа, у користуванні якої перебуває об'єкт) об'єкта має забезпечувати вільний доступ (проїзд) до пожежних кранів (гідрантів) у будь-яку пору року (за їх наявності);
двері на шляхах евакуації мають відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень);
у будівлях, котрі мають два поверхи і більше, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях схеми евакуації людей на випадок пожежі;
шляхи евакуації повинні бути обладнані відповідними знаками безпеки згідно з Національним стандартом України ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT), затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30.03.2007 N 71;
обладнання об'єктів системами протипожежного захисту здійснюється відповідно до державних будівельних норм ДБН В.2.5-51:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22.12.2010 N 537 (із змінами).

Ці Правила не поширюються на об'єкти площею до 300 м2, які згідно з Порядком розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2007 N 1324 (із змінами), віднесені до суб'єктів господарювання із високим та середнім ступенями прийнятного ризику.
До суб'єктів господарювання з високим ступенем прийнятного ризику належать суб'єкти, у сфері управління (власності, володінні, користуванні) яких перебувають: 
потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки; 
промислові та складські будівлі (споруди), які належать до категорій "А" або "Б" за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі, та промислові і складські будівлі, які належать до категорії "В" за пожежною небезпекою площею 500 кв. метрів та більше; 
підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. N 1734 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 52, ст. 3443); 
об'єкти з масовим перебуванням людей, зокрема аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали республіканського та обласного значення, станції метрополітенів; 
висотні будинки (з умовною висотою понад 47 метрів); 
підземні споруди різного призначення; 
пам'ятки архітектури та історії, музеї, картинні галереї, бібліотеки, архіви, підприємства зв'язку, телерадіоцентри, банківські установи державного та обласного значення; 
тваринницькі або птахівницькі комплекси з утриманням більш як 1000 голів тварин або більш як 100 тис. голів птиці; 
об'єкти нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, перепланування, розширення і технічного переоснащення; 
об'єкти, на яких виконуються роботи із збирання та/або заготівлі ранніх зернових і озимих культур. 
До суб'єктів господарювання з високим ступенем прийнятного ризику належать також суб'єкти, що надають послуги і виконують роботи протипожежного призначення. Під час проведення планової перевірки зазначених суб'єктів органи державного пожежного нагляду вибірково перевіряють якість наданих ними послуг (виконаних робіт) на об'єктах. 

До суб'єктів господарювання із середнім ступенем прийнятного ризику належать суб'єкти, у сфері управління (власності, володінні, користуванні) яких перебувають: 
промислові та складські будівлі, які належать до категорії "В" за пожежною небезпекою площею менш як 500 кв. метрів; 
об'єкти тваринництва або птахівництва з утриманням менш як 1000 голів тварин або менш як 100 тис. голів птиці, сільськогосподарські та фермерські господарства, до виконання робіт в яких залучаються наймані працівники; 
об'єкти з постійним або тимчасовим перебуванням у них менш як 50 осіб, зокрема об'єкти торгівлі, громадського харчування, підприємства побутового обслуговування (крім малих архітектурних форм); 
будинки науково-дослідних установ, проектних та конструкторських організацій; 
музеї, картинні галереї, бібліотеки, архіви, підприємства зв'язку, телерадіоцентри районного та місцевого значення, філії районних представництв банків; 
будівлі підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 метра до 47 метрів включно); 
багатоповерхові гаражі та гаражі в цокольних та підвальних приміщеннях будинків різного призначення. 

Необхідно дотримуватись правил пожежної безпеки, інакше за приписом Пожежної безпеки може зупинятись діяльність об'єкту на якому порушено ці правила.

Консультації з приводу дотримання правил пожежної безпеки, перенесення ризиків за договорами оренди, та інші правові моменти надає юрист Іван Цебак.

автор 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Що робити, якщо біля житлового будинку будують багатоповерховий будинок ???

Якими нормами регулюються розташування багатоповерхівок біля приватного сектору, звичайного житлового будинку?    Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні враховуватися законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують ділянку забудови.    Відповідно, п. 3.13 державних будівельних норм ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції та освітленості відповідно до встановлених норм та протипожежних вимог.    Між довгими сторонами житлових будинків заввишки  2-3 поверхи  треба приймати відстані (побутові розриви)  не менше 15 м , заввишки  4 поверхи і більше - 20 м , між  довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.     У випадку розміщення 9-16-поверхових будинків сум

Порушення митних правил за новим Митним кодексом

Не минуло і року часу дії Митного кодексу України (почав діяти 01 06 2012 року), а громадяни та субєкти господарювання (фірми) вже відчули на собі "тягар" нових штрафів. Митні органи звітують про перевиконання в частині стягнення штрафів  і тим самим заповнють бюджет  України (так як сового часу це робили ДАІшники), у деяких випадках в цьому допомагають і судим, які на підстві складених протоколів митних органів виносять совї рішення. Проте давайте більш детально розглянемо процедуру штрафування. Глава 68 митного кодексу України  - Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення - регулює види порушента та відповідальність за них. Отже, митний кодекс встановив такі види порушень митних правил: - Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю, - Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем., - Стаття 470. Недоставлення товар

Антикорупційна політика

Антикорупційне законодавство вже досить давно має суттєвий вплив на бізнес у світі. Особливо ж після прийняття Закону США «Про корупцію за кордоном» (FCPA) та Закону Великобританії «Про хабарництво» (Bribery Act), що визначили нову тенденцію до боротьби з хабарництвом на національному рівні, що часом виходить за межі кордонів відповідних держав та суттєво розвинули практику застосування процедур compliance . Серед міжнародного законодавства можна виділити: Конвенцію ООН проти корупції (2003 р.); Кримінальну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Цивільну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Двадцять принципів боротьби з корупцією (1997 р.), Модельний кодекс поведінки для державних службовців (2000 р.), Єдині правила протидії корупції при фінансуванні політичних партій та виборчих кампаній (2003 р.). Особливу увагу боротьбі з корупцією приділяє і Європейський Союз (Комюніке Європейської комісії від 28 травня 2003 р. щодо комплексної політики Єв