Перейти до основного вмісту

Порядок стягнення на нерухоме майно органами виконавчоЇ служби

ПЕРЕД ВАМИ УНІКАЛЬНА ПІДБІРКА НОРМАТИВНИХ АКТІВ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Стаття 33. Особливості виконання рішень у разі відкриття                 кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника

     1. У разі якщо в органі державної виконавчої служби  відкрито кілька   виконавчих  проваджень  про  стягнення  коштів  з  одного боржника,  вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і  на майно   боржника   накладається   арешт  у  межах  загальної  суми стягнення,  виконавчого збору  і  можливих  витрат,  пов'язаних  з організацією та проведенням виконавчих дій.

     2. У  разі  якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох  органах  державної  виконавчої служби,  об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.


Стаття 44. Черговість задоволення вимог стягувачів у разі  недостатності стягнутої суми для задоволення  всіх вимог стягувачів
2. Вимоги стягувачів кожної наступної  черги  задовольняються після  задоволення  в  повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги.  У разі якщо стягнута сума  недостатня  для  задоволення  в повному  обсязі  усіх  вимог однієї чергивимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.  Вимоги стягувачів щодо  виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих  документів.  Стягнута  з  боржника сума   розподіляється   між   стягувачами   згідно  з  виконавчими документами,  за якими  відкрито  виконавчі  провадження  на  день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.


Стаття 52. Порядок звернення стягнення на кошти    та інше майно боржника
6. Стягнення  на  майно  боржника  звертається  в  розмірі  і обсязі,  необхідних  для  виконання  за  виконавчим документом,  з урахуванням стягнення  виконавчого  збору,  витрат,  пов'язаних  з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого  провадження.  У  разі  якщо  боржник володіє майном спільно з іншими особами,  стягнення звертається на його  частку,  що  визначається  судом  за   поданням   державного виконавця.


Стаття 58. Визначення вартості, оцінка майна боржника

     1. Визначення вартості майна боржника  проводиться  державним виконавцем  за  ринковими  цінами,  що  діють  на  день визначення вартості  майна.  Для  оцінки  за  регульованими  цінами,   оцінки нерухомого майна,  транспортних засобів,  повітряних,  морських та річкових суден державний  виконавець  залучає  суб'єкта  оціночної діяльності   -   суб'єкта   господарювання,  який  провадить  свою діяльність  відповідно  до  Закону  України  "Про  оцінку   майна, майнових прав   та   професійну  оціночну  діяльність  в  Україні"
(
2658-14 ).

4.3.5. У разі якщо оцінку майна проводив суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, державний виконавець направляє сторонам повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна. У звіті про оцінку майна оцінювач обов’язково повинен зазначити відомості, які необхідні для публікації оголошення про реалізацію такого майна. Необхідність зазначення таких відомостей передбачається у договорі, який укладається органом ДВС із суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Строк чинності звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні становить шість місяців з дати його складання.

     2. У разі якщо визначити вартість майна  (окремих  предметів) складно  або  якщо  боржник  чи  стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації  за  ціною,  визначеною державним   виконавцем,   державний  виконавець  залучає  суб'єкта оціночної діяльності  -  суб'єкта  господарювання  для  проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання,  несе сторона,  яка  оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

     3. Державний  виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами  визначення  вартості  чи  оцінки,  вони  мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження   повідомлення.   Сторона  вважається  ознайомленою  з результатами визначення вартості  чи  оцінки  арештованого  майна, якщо  їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом  за  адресою,  зазначеною  у виконавчому  документі,  або  за  місцем  фактичного проживання чи перебування  такої  сторони,  достовірно  встановленим   державним виконавцем.

     4. У  разі  заперечення  однією  із  сторін проти результатів оцінки,  проведеної суб'єктом  оціночної  діяльності  -  суб'єктом господарювання,  державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.  Витрати,  пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона,  яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою,  визначеною за результатами рецензування,  сторони  мають право  оскаржити  її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

     5. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним  протягом  шести  місяців  з  дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.  Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.


Стаття 62. Реалізація майна, на яке звернено стягнення
п. 4.5 Інструкції про ВП (деталізовано)

     1. Реалізація  арештованого майна,  крім майна,  вилученого з обігу згідно із законом,  та майна,  зазначеного в частині восьмій статті  57  цього  Закону,  здійснюється  шляхом  його  продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

П.4.5.4 для проведення реалізації нерухомого майна або транспортних засобів державним виконавцем збираються такі документи:
а) у разі продажу нерухомого майна - документи, що характеризують об'єкт нерухомості (копія технічного паспорта на житловий будинок, квартиру тощо), відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за № 582/5773 (із змінами);
б) копії документів, що підтверджують право власності або інше речове право на нерухоме майно, визначених статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктом 1 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595;
     2. Рухоме майно,  вартість якого не перевищує  сто  п'ятдесят неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян,  товари побутового вжитку,  а також інше  рухоме  майно  (у  разі  якщо  стягувач  не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно,  транспортні засоби,  повітряні,  морські та річкові  судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

     3. Майно  передається  на  реалізацію  за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

4.5.6. Копії зазначених документів (п.4.5.4) із супровідним листом, копіями виконавчого документа та акта визначення вартості майна (звіту про оцінку майна) та копією розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або інформаційної довідки органу державної реєстрації прав про наявність обтяжень речових прав на нерухоме майно  передаються державним виконавцем особисто або через спеціально уповноважену особу відділу державної виконавчої служби до відповідного регіонального органу ДВС для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організації конкурсу. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, забезпечує правильність та повноту підготовлених документів.

     4. Порядок реалізації майна,  зазначеного в  частині  восьмій статті   57   цього  Закону,  крім  цінних  паперів,  визначається Міністерством  фінансів  України  за  погодженням  з  Національним банком  України.  Порядок  реалізації  цінних паперів визначається Державною  комісією  з  цінних  паперів  та  фондового  ринку   за погодженням  з  Міністерством  юстиції  України,  а іншого майна - Міністерством юстиції України. (накази №68/5, Мінюсту)

3.3. Прилюдні торги  повинні  бути  проведені  в  двомісячний строк   з   дня   одержання  спеціалізованою  організацією  заявки державного виконавця на їх проведення.
     3.4. На майно, що виставляється на продаж, уповноважені особи спеціалізованої  організації  складають  інформаційні  картки   на кожний лот із зазначенням стартової ціни.
     3.5.   Спеціалізована  організація,  яка  проводить  публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує  в  порядку,  визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр  виконавчих  проваджень,  затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5 ( z0388-03 ), зареєстрованим
у  Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті   інформацію   про   нерухоме  майно,  що  реалізується. Оголошення  про  проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше  семи  днів  з  моменту  укладення договору про реалізацію майна,  а  у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів  з  моменту  переоцінки  майна.  { Абзац перший пункту 3.5 із змінами,  внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 2166/5 (
z1120-09 ) від 17.11.2009 }
     Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.
{ Пункт  3.5  в  редакції  Наказу   Міністерства  юстиції  N 222/5 ( z0125-09 ) від 07.02.2009 }
3.6. Зміст інформаційного повідомлення повинен містити:
     1) найменування, опис і характеристику нерухомого майна;
     2) його місцезнаходження (адресу);
     3) стартову ціну;
     4)   строки  сплати  та  суму  гарантійного  внеску  учасника прилюдних   торгів,  найменування,  адресу  банку,  номер  рахунка спеціалізованої організації для його сплати;
{  Підпункт  4  пункту  3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства  юстиції  N  1586/5  (  z0871-08  ) від 17.09.2008; в редакції  Наказу  Міністерства  юстиції  N  222/5 ( z0125-09 ) від 07.02.2009 }
     5) порядок  та  строки  розрахунку  за  придбане на публічних торгах  майно,  номер   депозитного   рахунка   органу   державної виконавчої служби для сплати коштів;
{  Підпункт  5 пункту 3.6 в редакції Наказу  Міністерства  юстиції N 222/5 ( z0125-09 ) від 07.02.2009 }
     6) дату, час та місце ознайомлення з майном;
     7) дату, час та місце проведення прилюдних торгів;
     8)   реквізити  спеціалізованої  організації,  яка  проводить прилюдні торги;
{  Підпункт  8 пункту 3.6 в редакції Наказу  Міністерства  юстиції N 222/5 ( z0125-09 ) від 07.02.2009 }
     9) кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах;
     {  Підпункт  10  пункту  3.6  виключено  на  підставі  Наказу міністерства юстиції N 1586/5 ( z0871-08 ) від 17.09.2008 }
     11) інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів.
3.10. Якщо реалізації підлягає  нежитлове  приміщення,  то  в інформації додатково зазначаються:
     розмір площі;
     місцезнаходження;
     призначення об'єкта;
     обмеження на його використання;
     матеріали стін;
     процент зносу;
     відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір).

  4.2. Лот  виставляється  на  торги за наявності не менше двох покупців.
4.6. Повторні прилюдні торги проводяться не раніше ніж  через місяць з часу проведення перших прилюдних торгів.
4.12. Прилюдні  торги  можуть  бути припинені і майно знято з продажу в разі невиконання  правил  проведення  прилюдних  торгів, передбачених цим Положенням.  У цьому разі наступні прилюдні торги провадяться в порядку, визначеному цим Положенням.
7.1. Прилюдні  торги  вважаються такими,  що не відбулися,  у разі:
     відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;
     якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота;
7.4. Спори,  що виникають при  реалізації  нерухомого  майна, вирішуються у судовому порядку.

     5. Не реалізоване  на  прилюдних  торгах,  аукціонах  або  на комісійних  умовах  протягом  двох  місяців  майно підлягає уцінці державним виконавцем,  що проводиться в десятиденний строк  з  дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного  строку  реалізації  майна  на  комісійних умовах.  Майно  може  бути уцінене не більш як на 30 відсотків.  У разі нереалізації майна в місячний строк з дня  проведення  уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку,  але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

     6. У разі якщо в місячний строк з  дня  проведення  повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах,  аукціонах або на комісійних  умовах,  державний  виконавець   повідомляє   про   це стягувачу  і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна,  крім  майна,  конфіскованого  за  рішенням
суду.

     7. У  разі  якщо  стягувач  у  п'ятнадцятиденний  строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно,  арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.  У разі  відсутності  в боржника  іншого  майна,  на  яке  може  бути  звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

     8. У разі якщо стягувач  виявив  бажання  залишити  за  собою нереалізоване майно,  він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного  повідомлення внести  на  відповідний  рахунок  для обліку депозитних сум органу державної  виконавчої  служби  різницю  між  початковою   вартістю нереалізованого майна та сумою коштів,  що підлягають стягненню на його  користь,  якщо  початкова  вартість  нереалізованого   майна перевищує   суму  боргу,  яка  підлягає  стягненню  за  виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати,  пов'язані  з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та  стягується  виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

     9. Майно   передається   стягувачу   за  ціною,  що  дорівнює початковій  вартості  майна,  за   якою   воно   передавалося   на еалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний  виконавець  виносить  постанову,   яка   затверджується начальником відділу,  якому він безпосередньо підпорядкований.  За фактом такої передачі державний виконавець складає акт.  Постанова та  акт  є  підставами  для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

     10. У разі наявності кількох стягувачів,  які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно,  воно передається в порядку календарного надходження  виконавчих  документів  до  виконання  з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону.

     11. У  разі  якщо  від  продажу  частини майна виручено суму, достатню  для  задоволення  вимог  стягувача,  сплати  виконавчого збору,   відшкодування   витрат,   пов'язаних  з  організацією  та проведенням  виконавчих  дій,  а  також  сплати   штрафу,   продаж арештованого майна припиняється.

     12.   Витрати,   пов'язані   з  організацією  та  проведенням прилюдних  торгів,  аукціонів  або  реалізації  майна  боржника на комісійних   умовах,   не  повинні  перевищувати  п'яти  відсотків вартості реалізації майна.
{  Статтю  62  доповнено  частиною  дванадцятою  згідно із Законом N 5405-VI ( 5405-17 ) від 02.10.2012 }


Популярні дописи з цього блогу

Запит податкової про надання інформації. Що робити ???

В Україні ніби-то за вказівкою Уряду ("Гнати в шию перевіряючих " - автор А.Яценюк) зменшилась кількість перевірок, але все таки чесні підприємці отримують незаконні запити податової, зустрічають перевіряючих.

Що робити, якщо ваше підприємство отримало "черговий" ,"законний" запит податкової про надання документів та інформації.
З однієї сторони не надання відповіді є підставою для позапланової перевірки п. 78.1.1. ст. 78 ПКУ, але з другої сторони надання відповіді, документів та інформації не є гарантією, що перевірки не буде.

В перше чергу звертаємо увагу на наявність підпису (оригіналу не факсиміле) та посади, особи що підписала; наявність печатки.

В другу чергу розуміємо, що запит маємо отримати по пошті на податкову адресу або під розписку ,а від так факси, мейли тощо не є належно отримані.

Якщо дотримано 1 і 2 умова, то дивимось на суть запиту, та беремо до уваги вступ, до цієї статті, про 99%  можливості (гарантії) первірки.
Розуміємо, що можемо п…

Автомобіль на іноземних номерах

Сьогодні дедалі частіше на вулицях України можна побачити автомобілі на іноземних номерах (польські, чеські, литовські, латвійські, німецькі, голандські і так далі).
Невже дійсно так багато іноземців прибувають до України на своїх авто?
Насправді 90% таких автомобілів належать українцям, які на законних підставах  володіють та використовують даний автомобіль в Україні.
Чому так склалось, що так багато українців використовують авто на іноземних номерах?
У нас в Україні авто дорогі, чому ? на перший погляд всі знають чому, але якщо точно і детально, то ніхто не знає, і я також не до кінця розумію, чому авто яке коштує в ЄС 10 тис. євро у нас коштує 14 -15 тис. євро. Але факт є фактом. Із уживаними авто, ще гірше, у ЄС вони у двічі а то і тричі дешевші а ніж їх аналоги в Україні.
Пригнати авто із ЄС і розмитнити авто також справа не дешева, крім цього до авто є ряд вимог.

Тому українці знайшли "можливість" купувати авто у ЄС, не розмитнювати його і при цьому на законних підста…

Порушення митних правил за новим Митним кодексом

Не минуло і року часу дії Митного кодексу України (почав діяти 01 06 2012 року), а громадяни та субєкти господарювання (фірми) вже відчули на собі "тягар" нових штрафів.
Митні органи звітують про перевиконання в частині стягнення штрафів  і тим самим заповнють бюджет  України (так як сового часу це робили ДАІшники), у деяких випадках в цьому допомагають і судим, які на підстві складених протоколів митних органів виносять совї рішення.

Проте давайте більш детально розглянемо процедуру штрафування.

Глава 68 митного кодексу України  - Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення - регулює види порушента та відповідальність за них.

Отже, митний кодекс встановив такі види порушень митних правил:

- Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю,
- Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем.,
- Стаття 470. Недоставлення товарів, транспо…