Перейти до основного вмісту

ЗВІЛЬНЕННЯ З РОБОТИ ПРАЦІВНИКА (ПРИМУСОВЕ).

В даний час не визначеності, кризи (економічної, політиної, військової, суспільної) багато роботодавців звільняють, скорочують праівників (персонал). 
Не кожен працівник знає свої права у такій ситуації (звільнення, скорочення) з роботи, і майже одиниці звертаються по юридичну (правову) допомогу у такій ситуації до юриста.

Спробуємо коротко розписати права працівника та алгоритм дій у випадку звільнення, скорочення з роботи.

1. Не підписуйте заяву про звільнення за власним бажанням або за згодою сторін. 
У жодному випадку не пишіть вищевказаних заяв, оскільки ви відмовитесь добровільно від своїх прав та компенсації за звільнення. Інколи роботодавець вимагає писати таку заяву, погрожує звільнити по статті, або звільнити за недостачу коштів, товару. Проте не вірте погрозам роботодавця і настоюйте на своєму до кінця, в крайньому випадку повідомте роботодавця, що перед тим як писати заяву ви бажаєте проконсультуватись у юриста, а тоді вже приймете рішення.

2. Підстави для звільнення працівника роботодавцем.
У ст. 40, 41 Кодексу законів про працю України,  перераховані підстави для звільнення працівника роботодавцем. 
У випадку якщо ви як працівник, є державним службовцем, військово службовцем, то у спеціальних законах, статутах є прописані ще додаткові підстави для звільнення таких категорій працівників. У таких випадках вам необхідно отримати консультацію юриста щодо вашого звільнення, але у Рекомендаціях Вищого адміністравтиного суду України від 2008 року сказано, що при звільненні з роботи держслужбовця, військовослужбовця ротободавець повинен виконати гарантії, що надаються КЗпП (КЗоТ) України.
У таких випадках наказ про звільнення повинен бути обгрунтований обєктивної обставиною (наявністю у діях працівника дисциплінарного проступку про що має бути складено акт службового розслідування, рішення суду про поновлення працівника на займану посаду, реорганізація виробництва, підприємства). Ці відомості повинні бути повідмоленні працівнику у письмовій формі під підпис працівника.

3. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
 - сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
- особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
- працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
- працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
- учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
- працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
- особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
- працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
У вересні 2013 року Верховний суд України зробив правовий висновок, що у випадку ліквідації підприємства (установи) і свторення на її місце аналогічного підприємства (установи) не можве вважаись ліквідації, а є реорганцізаціє у цілях прав та гарантій працівників. Таке рішення ВСУ має силу закону для всіх в тому числі і судів.

4. Гарантії для соціально вразливих верств населення.
КЗпП (КЗоТ) України та інші закони надають додаткові гарантії для соціально вразливих верств населення (жінки, вагітні жінки, матері - одиночки, батьки - одиночки, інваліди і інші).
Так, ст. 184 КЗпП України вказує, що забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

       У даній статті розглянуто найбільш типові випадки, але  в кожному випадку варто розглядати всі обставини, індивідуально оцінювати всі обставини, надавати їм належну правову (юридичну оцінку). Для цього необхідно звертатись до юриста.

Бажаю вам успіху, хорошої і добре оплачуваної праці.

автор,
юрист Іван Цебак

статті по категорії "праця та зайнятість"



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Що робити, якщо біля житлового будинку будують багатоповерховий будинок ???

Якими нормами регулюються розташування багатоповерхівок біля приватного сектору, звичайного житлового будинку?    Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні враховуватися законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують ділянку забудови.    Відповідно, п. 3.13 державних будівельних норм ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції та освітленості відповідно до встановлених норм та протипожежних вимог.    Між довгими сторонами житлових будинків заввишки  2-3 поверхи  треба приймати відстані (побутові розриви)  не менше 15 м , заввишки  4 поверхи і більше - 20 м , між  довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.     У випадку розміщення 9-16-поверхових будинків сум

Порушення митних правил за новим Митним кодексом

Не минуло і року часу дії Митного кодексу України (почав діяти 01 06 2012 року), а громадяни та субєкти господарювання (фірми) вже відчули на собі "тягар" нових штрафів. Митні органи звітують про перевиконання в частині стягнення штрафів  і тим самим заповнють бюджет  України (так як сового часу це робили ДАІшники), у деяких випадках в цьому допомагають і судим, які на підстві складених протоколів митних органів виносять совї рішення. Проте давайте більш детально розглянемо процедуру штрафування. Глава 68 митного кодексу України  - Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення - регулює види порушента та відповідальність за них. Отже, митний кодекс встановив такі види порушень митних правил: - Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю, - Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем., - Стаття 470. Недоставлення товар

Антикорупційна політика

Антикорупційне законодавство вже досить давно має суттєвий вплив на бізнес у світі. Особливо ж після прийняття Закону США «Про корупцію за кордоном» (FCPA) та Закону Великобританії «Про хабарництво» (Bribery Act), що визначили нову тенденцію до боротьби з хабарництвом на національному рівні, що часом виходить за межі кордонів відповідних держав та суттєво розвинули практику застосування процедур compliance . Серед міжнародного законодавства можна виділити: Конвенцію ООН проти корупції (2003 р.); Кримінальну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Цивільну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Двадцять принципів боротьби з корупцією (1997 р.), Модельний кодекс поведінки для державних службовців (2000 р.), Єдині правила протидії корупції при фінансуванні політичних партій та виборчих кампаній (2003 р.). Особливу увагу боротьбі з корупцією приділяє і Європейський Союз (Комюніке Європейської комісії від 28 травня 2003 р. щодо комплексної політики Єв