про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті

Протягом дії Закону:

а)  не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України  «Про заставу» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 47, ст.642 )  та/або є предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 38, ст.313), якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника) за споживчими кредитами, наданих йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті;

б) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору  підлягають стягненню з позичальника, зазначеного у пункті «а» цієї статті, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);   

в) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у пункті «а» цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.   
 

4. Цей Закон набирає чинність з дати офіційного оприлюднення та втрачає чинність від дати набрання чинності законом, який врегульовує питання переведення в гривню непогашеної основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядку погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.     

5. Протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.    

6. Цей Закон не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою за законами України та/або за нормами міжнародного права.