Перейти до основного вмісту

Особливості заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, вид цивільно-правового договору. Це  передбачено підпунктом «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
Згідно із п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014
№ 1235/26012, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 957) у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов’язань, визначених Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями. Дата укладання договору заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті не проставляються.
Тобто, у разі укладання договорів в письмовій формі в податковій накладній проставляються вид цивільно-правового договору (наприклад: договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.
Електронний формат податкової накладної не містить обмежень щодо кількості знаків у полі «№» рядка «Вид цивільно-правового договору», а тому до цього поля може бути внесено необхідну кількість цифр. Якщо номер договору відсутній, то поле «№» рядка «Вид цивільно-правового договору» не заповнюється.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 101.19).

із сайту ГФС

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Що робити, якщо біля житлового будинку будують багатоповерховий будинок ???

Якими нормами регулюються розташування багатоповерхівок біля приватного сектору, звичайного житлового будинку?    Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні враховуватися законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують ділянку забудови.    Відповідно, п. 3.13 державних будівельних норм ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції та освітленості відповідно до встановлених норм та протипожежних вимог.    Між довгими сторонами житлових будинків заввишки  2-3 поверхи  треба приймати відстані (побутові розриви)  не менше 15 м , заввишки  4 поверхи і більше - 20 м , між  довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.     У випадку розміщення 9-16-поверхових будинків сум

Порушення митних правил за новим Митним кодексом

Не минуло і року часу дії Митного кодексу України (почав діяти 01 06 2012 року), а громадяни та субєкти господарювання (фірми) вже відчули на собі "тягар" нових штрафів. Митні органи звітують про перевиконання в частині стягнення штрафів  і тим самим заповнють бюджет  України (так як сового часу це робили ДАІшники), у деяких випадках в цьому допомагають і судим, які на підстві складених протоколів митних органів виносять совї рішення. Проте давайте більш детально розглянемо процедуру штрафування. Глава 68 митного кодексу України  - Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення - регулює види порушента та відповідальність за них. Отже, митний кодекс встановив такі види порушень митних правил: - Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю, - Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем., - Стаття 470. Недоставлення товар

Антикорупційна політика

Антикорупційне законодавство вже досить давно має суттєвий вплив на бізнес у світі. Особливо ж після прийняття Закону США «Про корупцію за кордоном» (FCPA) та Закону Великобританії «Про хабарництво» (Bribery Act), що визначили нову тенденцію до боротьби з хабарництвом на національному рівні, що часом виходить за межі кордонів відповідних держав та суттєво розвинули практику застосування процедур compliance . Серед міжнародного законодавства можна виділити: Конвенцію ООН проти корупції (2003 р.); Кримінальну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Цивільну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Двадцять принципів боротьби з корупцією (1997 р.), Модельний кодекс поведінки для державних службовців (2000 р.), Єдині правила протидії корупції при фінансуванні політичних партій та виборчих кампаній (2003 р.). Особливу увагу боротьбі з корупцією приділяє і Європейський Союз (Комюніке Європейської комісії від 28 травня 2003 р. щодо комплексної політики Єв