Перейти до основного вмісту

Використання електронних грошей в Україні

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 06.08.2015 р. N 25-109/42508

Використання електронних грошей в Україні

(Витяг)
НБУ розглянув лист стосовно питань, пов'язаних розрахунків електронними грошима в Україні, і повідомляє.
Про використання електронних грошей суб'єктами господарювання
Особливості випуску електронних грошей і здійснення операцій з ними встановлені ст. 15 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон) та Положенням про електронні гроші в Україні (далі - Положення), затвердженим постановою Правління НБУ від 04.11.2010 р. N 481, зі змінами, внесеними постановою Правління НБУ від 19.06.2014 р. N 378.
Відповідно до п. 1.3 Положення користувач - фізична особа або суб'єкт господарювання, який є власником електронних грошей і має право використовувати їх для придбання товарів і здійснення переказів з урахуванням обмежень, встановлених цим Положенням.
Згідно з вимогами вищевказаного законодавства України суб'єкт господарювання може бути як користувачем електронних грошей, так і приймати електронні гроші як оплату платежу за товари, роботи, послуги. Відповідно до вимог п. 2.4 Положення для користувачів, у тому числі і користувачів - суб'єктів господарювання, встановлені обмеження в частині суми:
електронних грошей на електронному пристрої, що перебуває в розпорядженні користувача (для поповнюваних електронних пристроїв сума не повинна перевищувати 8000 грн., а для непоповнюваних електронних пристроїв ця сума не повинна перевищувати 2000 грн.);
на яку користувачі (в тому числі суб'єкти господарювання) мають право використовувати електронні гроші для здійснення розрахунків за допомогою електронного пристрою, який поповнюється і перебуває в розпорядженні користувача (до 35000 грн. протягом календарного року).
Для торговців (суб'єктів господарювання), які беруть від користувачів електронні гроші як оплату платежу за товари, роботи, послуги, Законом та Положенням не встановлені обмеження по сумі електронних грошей, яка може знаходитися на електронному пристрої. Беручи до уваги викладене, якщо суб'єкт господарювання - торговець має намір приймати електронні гроші як оплату за товари, роботи, послуги (продавець) і бути одночасно користувачем, банк-емітент повинен розділити функції цього суб'єкта господарювання та відкрити йому окремі облікові записи (електронні гаманці та інше):
як торговцю - для прийому електронних грошей від користувачів в якості оплати за товари, роботи, послуги та
як користувачу - для покупки електронних грошей та здійснення оплати товарів, робіт, послуг з урахуванням обмежень, встановлених Законом та Положенням.
Крім того, повинні зазначити, що користувачами електронних грошей, правила яких узгоджені з НБУ ("ГлобалМані" і "МопеХу"), є не тільки фізичні особи, які зазначено в розглянутому листі, а й суб'єкти господарювання.
Про прийом електронних грошей суб'єктами господарювання в якості оплати за товари, роботи, послуги
Пунктом 15.1 ст. 15 Закону встановлено, що суб'єкт господарювання, який приймає електронні гроші як оплату платежу за товари, роботи, послуги, має право використовувати отримані електронні гроші виключно для обміну на безготівкові грошові кошти або повертати їх користувачам у разі повернення ними відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" товарів, придбаних за електронні гроші. Таким чином, отримані від користувачів електронні гроші торговець має право обміняти на безготівкові грошові кошти у агента за розрахунками або пред'явити до погашення емітенту в обмін на безготівкові грошові кошти, які повинні зараховуватися агентом за розрахунками та/або емітентом на власний поточний рахунок торговця, відкритий в банку (за виключенням сум електронних грошей, повернутих користувачеві відповідно з цим Законом). Отже, здійснюючи продаж товарів, робіт, послуг за електронні гроші, торговці на кінцевому етапі отримують на власний рахунок у банку безготівкові грошові кошти. Сплата податків до бюджету здійснюється з поточного рахунку суб'єкта господарювання відповідно до вимог законодавства України.
Заступник Голови
Я. Смолій

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Що робити, якщо біля житлового будинку будують багатоповерховий будинок ???

Якими нормами регулюються розташування багатоповерхівок біля приватного сектору, звичайного житлового будинку?    Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні враховуватися законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують ділянку забудови.    Відповідно, п. 3.13 державних будівельних норм ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції та освітленості відповідно до встановлених норм та протипожежних вимог.    Між довгими сторонами житлових будинків заввишки  2-3 поверхи  треба приймати відстані (побутові розриви)  не менше 15 м , заввишки  4 поверхи і більше - 20 м , між  довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.     У випадку розміщення 9-16-поверхових будинків сум

Порушення митних правил за новим Митним кодексом

Не минуло і року часу дії Митного кодексу України (почав діяти 01 06 2012 року), а громадяни та субєкти господарювання (фірми) вже відчули на собі "тягар" нових штрафів. Митні органи звітують про перевиконання в частині стягнення штрафів  і тим самим заповнють бюджет  України (так як сового часу це робили ДАІшники), у деяких випадках в цьому допомагають і судим, які на підстві складених протоколів митних органів виносять совї рішення. Проте давайте більш детально розглянемо процедуру штрафування. Глава 68 митного кодексу України  - Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення - регулює види порушента та відповідальність за них. Отже, митний кодекс встановив такі види порушень митних правил: - Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю, - Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем., - Стаття 470. Недоставлення товар

Антикорупційна політика

Антикорупційне законодавство вже досить давно має суттєвий вплив на бізнес у світі. Особливо ж після прийняття Закону США «Про корупцію за кордоном» (FCPA) та Закону Великобританії «Про хабарництво» (Bribery Act), що визначили нову тенденцію до боротьби з хабарництвом на національному рівні, що часом виходить за межі кордонів відповідних держав та суттєво розвинули практику застосування процедур compliance . Серед міжнародного законодавства можна виділити: Конвенцію ООН проти корупції (2003 р.); Кримінальну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Цивільну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Двадцять принципів боротьби з корупцією (1997 р.), Модельний кодекс поведінки для державних службовців (2000 р.), Єдині правила протидії корупції при фінансуванні політичних партій та виборчих кампаній (2003 р.). Особливу увагу боротьбі з корупцією приділяє і Європейський Союз (Комюніке Європейської комісії від 28 травня 2003 р. щодо комплексної політики Єв