Перейти до основного вмісту

Зміни до житлового кодексу Ветовані


Президент ветував закон

Відповідно до частини другої статті 94 Конституції Президент України Віктор Янукович повернув зі своїми пропозиціями для повторного розгляду парламентом Закон України від 6 жовтня 2011 року №3825-VІ «Про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР щодо визначення житлової та загальної площ об'єкта житлової нерухомості».

ПРОПОЗИЦІЇ
до Закону України «Про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР щодо визначення житлової та загальної площ об'єкта житлової нерухомості»
Прийнятий Верховною Радою України 6 жовтня 2011 року Закон України «Про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР щодо визначення житлової та загальної площ об'єкта житлової нерухомості» не може бути підписаний Президентом України з таких підстав.
1. Законом, що надійшов на підпис, викладається в новій редакції стаття 6 Житлового кодексу Української РСР, якою, зокрема, передбачається заборона надання у житлових будинках приміщень для потреб виробничого характеру (на сьогодні існує заборона надання таких приміщень для потреб промислового характеру).
З цим не можна погодитись, оскільки запровадження заборони надання у житлових будинках приміщень для потреб виробничого характеру може призвести до вимушеного припинення підприємницької діяльності суб'єктами малого та середнього бізнесу, які найчастіше використовують для здійснення підприємницької діяльності такі приміщення для розміщення перукарень, пунктів ремонту одягу, взуття, приватних нотаріальних контор тощо.
Тож заборона надання приміщень у житлових будинках для потреб виробничого характеру, яка запроваджується Законом, що надійшов на підпис, завдасть істотної шкоди малому та середньому бізнесу, не відповідає державній політиці, спрямованій на розвиток малого та середнього підприємництва, перетворення його на дієвий механізм розв'язання економічних і соціальних проблем.
Слід також зазначити, що в інших положеннях Житлового кодексу Української РСР передбачена можливість надання нежилих приміщень в жилих будинках для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (частина четверта статті 4, стаття 186).
Таким чином, Законом, що розглядається, у Житловий кодекс Української РСР закладаються правова невизначеність та внутрішня суперечність, що на практиці може спричинити порушення конституційних принципів верховенства права, рівності і справедливості, з яких випливає вимога визначеності, ясності та недвозначності правової норми. Інший підхід не може забезпечити однакове застосування норми, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до свавілля (Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками).
За таких обставин не можу погодитися зі змінами до статті 6 Житлового кодексу Української РСР, які створюють перешкоди для здійснення малого та середнього підприємництва, можуть спричинити порушення конституційних принципів рівності і справедливості.
Тому пропоную в абзаці третьому пункту 1 Закону, що надійшов на підпис, слово «виробничого» замінити словом «промислового».
2. Законом також запроваджується порядок підрахування площі лоджій, балконів, веранд і терас. Пропонується наділити правом встановлювати коефіцієнти, з урахуванням яких підраховується площа лоджій, балконів, веранд і терас, центральний орган виконавчої влади з питань житлової політики (нова редакція частини п'ятої статті 6 Житлового кодексу Української РСР).
Вважаю, що така норма не відповідає загальній меті Закону - закріплення на законодавчому рівні визначення змісту понять «житлова площа», «загальна площа» та порядку визначення їх розміру.
Адже цим запроваджується можливість частого змінювання зазначених коефіцієнтів, що матиме наслідком зміну загальної площі об'єктів житлової нерухомості та вимагатиме щоразу проведення технічної інвентаризації житлового фонду в Україні за рахунок коштів громадян.
Тому запроваджуване Законом, що надійшов на підпис, встановлення коефіцієнтів, з урахуванням яких підраховується площа лоджій, балконів, веранд і терас, актами центрального органу виконавчої влади є неприйнятним. Вважаю, що коефіцієнти мають установлюватися законом.
Відтак вважаю доцільним встановити такі коефіцієнти для підрахування площі лоджій, балконів, веранд і терас: для балконів і терас - 0,3; для лоджій - 0,5; засклених балконів - 0,8; веранд, засклених лоджій і холодних комор - 1,0.
У зв'язку з цим пропоную абзац сьомий пункту 1 Закону, що надійшов на підпис, викласти в такій редакції:
«Площа лоджій, балконів, веранд і терас підраховується з урахуванням таких коефіцієнтів:
для балконів і терас - 0,3;
для лоджій - 0,5;
засклених балконів - 0,8;
веранд, засклених лоджій і холодних комор - 1,0».
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

джерело 
http://www.president.gov.ua/news/21706.html

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Що робити, якщо біля житлового будинку будують багатоповерховий будинок ???

Якими нормами регулюються розташування багатоповерхівок біля приватного сектору, звичайного житлового будинку?    Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні враховуватися законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують ділянку забудови.    Відповідно, п. 3.13 державних будівельних норм ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції та освітленості відповідно до встановлених норм та протипожежних вимог.    Між довгими сторонами житлових будинків заввишки  2-3 поверхи  треба приймати відстані (побутові розриви)  не менше 15 м , заввишки  4 поверхи і більше - 20 м , між  довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.     У випадку розміщення 9-16-поверхових будинків сум

Порушення митних правил за новим Митним кодексом

Не минуло і року часу дії Митного кодексу України (почав діяти 01 06 2012 року), а громадяни та субєкти господарювання (фірми) вже відчули на собі "тягар" нових штрафів. Митні органи звітують про перевиконання в частині стягнення штрафів  і тим самим заповнють бюджет  України (так як сового часу це робили ДАІшники), у деяких випадках в цьому допомагають і судим, які на підстві складених протоколів митних органів виносять совї рішення. Проте давайте більш детально розглянемо процедуру штрафування. Глава 68 митного кодексу України  - Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення - регулює види порушента та відповідальність за них. Отже, митний кодекс встановив такі види порушень митних правил: - Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю, - Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем., - Стаття 470. Недоставлення товар

Антикорупційна політика

Антикорупційне законодавство вже досить давно має суттєвий вплив на бізнес у світі. Особливо ж після прийняття Закону США «Про корупцію за кордоном» (FCPA) та Закону Великобританії «Про хабарництво» (Bribery Act), що визначили нову тенденцію до боротьби з хабарництвом на національному рівні, що часом виходить за межі кордонів відповідних держав та суттєво розвинули практику застосування процедур compliance . Серед міжнародного законодавства можна виділити: Конвенцію ООН проти корупції (2003 р.); Кримінальну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Цивільну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Двадцять принципів боротьби з корупцією (1997 р.), Модельний кодекс поведінки для державних службовців (2000 р.), Єдині правила протидії корупції при фінансуванні політичних партій та виборчих кампаній (2003 р.). Особливу увагу боротьбі з корупцією приділяє і Європейський Союз (Комюніке Європейської комісії від 28 травня 2003 р. щодо комплексної політики Єв