Перейти до основного вмісту

Рішення Конституційного суду України щодо конституційності норм Податкового кодексу

12 червня 2012 року Конституційний суд України опублікував своє рішення № 13-рп/2012 щодо конституційності окремих норм Податкового кодексу. 
Наводжу резолютивну частину рішення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 39, 45, 51, 61, 63, 65, 69, 71, 73 Закону України „Про Конституційний Суд України“, пунктом 1 § 51 Регламенту Конституційного Суду України, Конституційний Суд України

в и р і ш и в:

1. Визнати такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення Податкового кодексу України, а саме:
– підпункт 16.1.13 пункту 16.1 статті 16, згідно з яким платник податків зобов’язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом;
– підпункт 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об’єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;
– підпункт 94.2.2 пункту 94.2 статті 94, згідно з яким адміністративний арешт майна платника податків може бути застосовано, якщо з’ясовується, що фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
– підпункт 94.2.5 пункту 94.2 статті 94, відповідно до якого адміністративний арешт майна платника податків може бути застосовано, якщо з’ясовується, що відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам.
 2. Припинити конституційне провадження у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 94.5, 94.10 статті 94, пункту 119.2 статті 119, підпункту „б“
підпункту 129.1.1, підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129, підпунктів 164.2.7, 164.2.13, 164.2.15 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України на підставі пункту 2 статті 45 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України „Про Конституційний Суд України“.
 3. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
 Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.

На нашу думку КСУ в мотивувальній частині (пункт 3.2.) застосував обмежувальне тлумачення норм права, яке не націлене на максимальний захист прав людини (на що неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини).
Ось цитата із цього пункту "Згідно з підпунктом 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Кодексу органи державної податкової служби мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об’єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
На думку суб’єкта права на конституційне подання, вказані положення Кодексу не відповідають частинам першій, другій статті 30, частині першій статті 124 Конституції України, оскільки проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку допускається не інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Конституційний Суд України зазначає, що в оспорюваних положеннях Кодексу йдеться не про проникнення, а про доступ контролюючих органів до обстеження визначених у Кодексі територій, приміщень та обов’язок платника податків допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження відповідних приміщень, територій.
При цьому у разі недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій, приміщень, вказаних у підпункті 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Кодексу, ці органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків).
На думку Конституційного Суду України, закріплені в
підпункті 16.1.13 пункту 16.1 статті 16, підпункті 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Кодексу компетенція контролюючих органів та обов’язок платників податків є необхідними умовами для забезпечення виконання приписів частини першої статті 67 Конституції України, згідно з якою кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Отже, немає підстав вважати наведені положення Кодексу такими, що порушують вимоги частин першої, другої статті 30 Конституції України, за якими кожному гарантується недоторканність житла та не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду."
КСУ в мотивувальній частині зробив висновок, що проникнення і доступ контролюючих органів до приміщення - це різні поняття (при цьому поняття в правовому розумінні), але не розяснив яка між ними різниця  та які різні підстави, умови та правові наслідки цих двох понять - доступу та проникнення.

На мою думку рішення КСУ в деяких моментах  не є обгрунтованим та таким що повністю відповідає принципу верховенства права, але ....

автор 





Популярні дописи з цього блогу

Запит податкової про надання інформації. Що робити ???

В Україні ніби-то за вказівкою Уряду ("Гнати в шию перевіряючих " - автор А.Яценюк) зменшилась кількість перевірок, але все таки чесні підприємці отримують незаконні запити податової, зустрічають перевіряючих.

Що робити, якщо ваше підприємство отримало "черговий" ,"законний" запит податкової про надання документів та інформації.
З однієї сторони не надання відповіді є підставою для позапланової перевірки п. 78.1.1. ст. 78 ПКУ, але з другої сторони надання відповіді, документів та інформації не є гарантією, що перевірки не буде.

В перше чергу звертаємо увагу на наявність підпису (оригіналу не факсиміле) та посади, особи що підписала; наявність печатки.

В другу чергу розуміємо, що запит маємо отримати по пошті на податкову адресу або під розписку ,а від так факси, мейли тощо не є належно отримані.

Якщо дотримано 1 і 2 умова, то дивимось на суть запиту, та беремо до уваги вступ, до цієї статті, про 99%  можливості (гарантії) первірки.
Розуміємо, що можемо п…

Автомобіль на іноземних номерах

Сьогодні дедалі частіше на вулицях України можна побачити автомобілі на іноземних номерах (польські, чеські, литовські, латвійські, німецькі, голандські і так далі).
Невже дійсно так багато іноземців прибувають до України на своїх авто?
Насправді 90% таких автомобілів належать українцям, які на законних підставах  володіють та використовують даний автомобіль в Україні.
Чому так склалось, що так багато українців використовують авто на іноземних номерах?
У нас в Україні авто дорогі, чому ? на перший погляд всі знають чому, але якщо точно і детально, то ніхто не знає, і я також не до кінця розумію, чому авто яке коштує в ЄС 10 тис. євро у нас коштує 14 -15 тис. євро. Але факт є фактом. Із уживаними авто, ще гірше, у ЄС вони у двічі а то і тричі дешевші а ніж їх аналоги в Україні.
Пригнати авто із ЄС і розмитнити авто також справа не дешева, крім цього до авто є ряд вимог.

Тому українці знайшли "можливість" купувати авто у ЄС, не розмитнювати його і при цьому на законних підста…

Порушення митних правил за новим Митним кодексом

Не минуло і року часу дії Митного кодексу України (почав діяти 01 06 2012 року), а громадяни та субєкти господарювання (фірми) вже відчули на собі "тягар" нових штрафів.
Митні органи звітують про перевиконання в частині стягнення штрафів  і тим самим заповнють бюджет  України (так як сового часу це робили ДАІшники), у деяких випадках в цьому допомагають і судим, які на підстві складених протоколів митних органів виносять совї рішення.

Проте давайте більш детально розглянемо процедуру штрафування.

Глава 68 митного кодексу України  - Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення - регулює види порушента та відповідальність за них.

Отже, митний кодекс встановив такі види порушень митних правил:

- Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю,
- Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем.,
- Стаття 470. Недоставлення товарів, транспо…