Перейти до основного вмісту

ІНФОРМАЦІЯ З ВИДАЧІ ЛІЦЕНЗІЇ НА ПОСЕРЕДНИЦТВО У ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ НА РОБОТУ ЗА КОРДОНОМ

У зв'язку із набранням юридичної сили Законом Про ліцензування видів господарської діяльності, діючі Ліцензійні умови про видачу ліцензій НА ПОСЕРЕДНИЦТВО У ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ НА РОБОТУ ЗА КОРДОНОМ втратили дію.
Від так Мінсоцполітики перестало видавати Ліцензії.

Згідно проекту нових Ліцензійних умов, ось такий є список   


II. Підтвердні документи, які подаються для отримання ліцензії

2.1. Суб’єкт господарювання, який має намір провадити діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (далі – здобувач ліцензії), подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії (додаток 1) та підтвердні документи, визначені в пункті 2.2 цих Ліцензійних умов.

2.2. До заяви про отримання ліцензії додаються:
1) відомості за підписом здобувача ліцензії – суб’єкта господарювання (додаток 3) про місце провадження діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;
2) копія документа, що підтверджує факт реєстрації іноземного субєкта господарювання в країні місцезнаходження;
3) копія дозволу (ліцензії) на працевлаштування іноземних громадян, виданого уповноваженим органом держави працевлаштування роботодавцеві, якщо такий документ передбачено законодавством такої держави;
4) копія або витяг з документа іноземного суб’єкта господарювання, що визначає вид його господарської діяльності, якщо законодавством країни працевлаштування не передбачено видачу дозволів (ліцензій) на працевлаштування іноземних громадян;
5) копія дозволу (ліцензії) на провадження посередницької діяльності з працевлаштування іноземних громадян, виданого уповноваженим органом країни працевлаштування іноземному суб’єкту господарювання – посередникові, якщо такий документ передбачено законодавством такої держави;
6) інформація, засвідчена іноземним суб’єктом господарювання, про перелік суден, якими він володіє чи користується на інших законних підставах та / або керує екіпажами (постачає екіпажі) суден;
7) копія колективного договору (угоди) між відповідним іноземним суб’єктом господарювання чи об’єднанням роботодавців і профспілковою організацією чи їхнім профоб’єднанням, якщо такий колективний договір (угода) є, або засвідчена іноземним роботодавцем копія довідки про те, що такий договір (угода) не укладався(лась);
8) копія зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном, укладеного з іноземним субєктом господарювання. Невід’ємним додатком до зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном є проект трудового договору, погоджений іноземним роботодавцем;
9) завірена іноземним суб’єктом господарювання копія або завірений ним витяг з документа, що підтверджує правовідносини між іноземним роботодавцем та іноземним суб’єктом господарювання – посередником, у разі укладення з останнім зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном;
10) копія паспорта керівника здобувача ліцензії (або довіреної особи) з відміткою органу державної податкової служби щодо повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами – підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний орган державної податкової служби);
11) інформація про відсутність контролю (у значенні, наведеному в  статті 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції”) за діяльністю здобувача ліцензії осіб – резидентів інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України (у значенні, наведеному в статті 1 Закону України „Про оборону України”), та / або дії яких створюють умови  для  виникнення  воєнного  конфлікту та застосування воєнної сили проти України; така інформація подається в довільній формі за підписом керівника здобувача ліцензії;
12) опис документів (у двох екземплярах), що подаються для одержання ліцензії (додаток 2).
2.2.1. Документи, визначені в підпунктах 2, 3, 4 та 5 пункту 2.2 цих Ліцензійних умов, повинні бути засвідчені згідно із законодавством держави їх видачі та легалізовані в консульській установі України (можуть бути також засвідчені у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в Міністерстві закордонних справ України, якщо міжнародними договорами, у виконанні яких бере участь Україна, не передбачено інше).
Копії  документів, складених іноземною мовою, та справжність підпису перекладача на їх перекладі українською мовою повинні бути нотаріально засвідчені.

2.3. Перелік підтвердних документів, визначений цими Ліцензійними умовами, є виключним.

ПРОТЕ Є ХОРОША НОВИНА:

2. У разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується. (ст. 20 Закону про ліцензування - вказаний вище)

Далі буде ...


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Що робити, якщо біля житлового будинку будують багатоповерховий будинок ???

Якими нормами регулюються розташування багатоповерхівок біля приватного сектору, звичайного житлового будинку?    Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні враховуватися законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують ділянку забудови.    Відповідно, п. 3.13 державних будівельних норм ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції та освітленості відповідно до встановлених норм та протипожежних вимог.    Між довгими сторонами житлових будинків заввишки  2-3 поверхи  треба приймати відстані (побутові розриви)  не менше 15 м , заввишки  4 поверхи і більше - 20 м , між  довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м.     У випадку розміщення 9-16-поверхових будинків сум

Порушення митних правил за новим Митним кодексом

Не минуло і року часу дії Митного кодексу України (почав діяти 01 06 2012 року), а громадяни та субєкти господарювання (фірми) вже відчули на собі "тягар" нових штрафів. Митні органи звітують про перевиконання в частині стягнення штрафів  і тим самим заповнють бюджет  України (так як сового часу це робили ДАІшники), у деяких випадках в цьому допомагають і судим, які на підстві складених протоколів митних органів виносять совї рішення. Проте давайте більш детально розглянемо процедуру штрафування. Глава 68 митного кодексу України  - Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення - регулює види порушента та відповідальність за них. Отже, митний кодекс встановив такі види порушень митних правил: - Стаття 468. Порушення режиму зони митного контролю, - Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем., - Стаття 470. Недоставлення товар

Антикорупційна політика

Антикорупційне законодавство вже досить давно має суттєвий вплив на бізнес у світі. Особливо ж після прийняття Закону США «Про корупцію за кордоном» (FCPA) та Закону Великобританії «Про хабарництво» (Bribery Act), що визначили нову тенденцію до боротьби з хабарництвом на національному рівні, що часом виходить за межі кордонів відповідних держав та суттєво розвинули практику застосування процедур compliance . Серед міжнародного законодавства можна виділити: Конвенцію ООН проти корупції (2003 р.); Кримінальну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Цивільну Конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією (1999 р.), Двадцять принципів боротьби з корупцією (1997 р.), Модельний кодекс поведінки для державних службовців (2000 р.), Єдині правила протидії корупції при фінансуванні політичних партій та виборчих кампаній (2003 р.). Особливу увагу боротьбі з корупцією приділяє і Європейський Союз (Комюніке Європейської комісії від 28 травня 2003 р. щодо комплексної політики Єв